До Дня працівника природно-заповідного фонду України КП «Плесо» нагадує, що Київ має десятки природоохоронних об’єктів, включно з водоймами та прибережними зонами, які мають статус заказників та пам’яток природи. Під охороною КП «Плесо» знаходиться 13 таких об’єктів, серед яких заказники «Озеро Зелене», «Озеро Редькіне», «Озеро Заплавне», «Озеро Тягле», «Совська Пронька», «Совська балка», «Озеро Алмазне», «Затока Наталка», «Труханів острів», іхтіолого-ботанічний ландшафтний заказник “Озеро Вербне”, пам’ятка природи “Витоки річки Нивка”. Незважаючи на їхнє значення, ці території страждають від сміття, самовільного викошування та байдужості, що лише підкреслює необхідність їхньої посиленої охорони, зокрема й від полювання та вилову диких тварин.

Збереження природи в місті має життєво важливе значення з кількох причин. Заповідні водойми діють як природні охолоджувачі, знижуючи температуру влітку, утримуючи вологу та протидіючи пилу. Ці об’єкти також відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття, адже тут зустрічаються червонокнижні види, такі як латаття біле, підсніжник білосніжний, жаба прудка, а також рідкісні піщані луки. Міські заповідники є останнім прихистком для флори та фауни. Крім того, вони є ідеальними майданчиками для екологічної освіти, формуючи свідоме ставлення до природи у нового покоління. Дослідження також показують, що близькість до води та природи покращує психоемоційне здоров’я, знижуючи тривожність та відновлюючи сили, що є важливим для кожного.

КП «Плесо» регулярно стикається з випадками самовільного втручання мешканців у режим охоронюваних територій, що включає викошування трави, знищення прибережної рослинності та облаштування несанкціонованих зон відпочинку. ПЗФ призначені для збереження природних ресурсів і біорізноманіття, а не для задоволення побутових потреб людини. Кожен такий випадок, будь то викошений очерет або риболовля в заказнику, є загрозою для екосистеми та порушенням закону. КП «Плесо» наголошує, що ПЗФ — це наша спільна відповідальність, і закликаємо кожного мешканця ставитись до природи як до невід’ємної частини власного дому, адже збереження заповідних територій — це збереження життя.