Розчищення русла річки Нивка

Команда КП «Плесо», в оперативному порядку, провела всеохоплюючий комплекс робіт по розчищенню двох питомих ділянок вздовж русла річки Нивка у столичному мікрорайоні «Жуляни». 

Особливим акцентом даної роботи була ліквідація стихійних фекальних врізок шляхом методу тампонування – перекриття незаконно виведеної труби з використанням спеціального швидкозастигаючого розчину. Ця операція спрямована на забезпечення довгострокової стійкості водних шляхів та зниження впливу негативних факторів на екосистему річки. 

Тож до нових викликів! Працюємо. 

Посилання: https://fb.watch/mj9LFCwyXj/

Зони (не)безпеки на водних об’єктах Києва: створено теплові онлайн-карти

На яких столичних озерах ризик утоплення максимальний? Спойлер: на Райдужному, Йорданському і Міністерці. Люди яких вікових категорій тонуть у Києві найчастіше? Де лайфгарди врятували найбільше людей? На якому пляжі більшість врятованих мали ознаки алкогольного сп’яніння? Чому на окремих локаціях порятунку потребують переважно малолітні діти?

Аналізуючи міжнародний досвід у сфері запобігання нещасним випадкам на воді, фахівці комунального підприємства «Плесо» звернули увагу на підхід канадської організації «The Lifesaving Society of BC & Yukon», яка розміщує на своєму веб-сайті карту випадків утоплень, що стались у межах провінції Британська Колумбія і території Юкон в поточному році.

Крім того, у восьмому виданні Канадського плану превенції утоплень (травень 2021 року) передбачено необхідність знайти фінансування для розробки інтерактивної онлайн-карти місць утоплень зі смертельним та несмертельним наслідком по всій території Канади. Мета – визначити райони підвищеного ризику (місця, де сталось більше одного утоплення), сприяти поінформованості суспільства про небезпеку зон підвищеного ризику, вживати сфокусованих заходів для запобігання утопленням.

У КП «Плесо» було прийнято рішення запозичити ці ідеї та провести власне дослідження. Виконано аналіз офіційних, задокументованих даних щодо місць загибелі та порятунку людей на водних об’єктах міста Києва протягом 2019 – 2022 років.

Джерела даних:

1) зведення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (відкрита публічна інформація);

2) відомості, отримані від Національної поліції України (відкрита публічна інформація);

3) документи Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби (САРВС) КП «Плесо» (вахтові журнали оперативних чергових, журнали реєстрації загиблих, журнали реєстрації врятованих);

4) звіти Kyiv Lifeguard Service КП «Плесо» щодо порятунку так званих «критичних плавців».

При вивченні даних враховано, що у зв’язку із взаємодією сил цивільного захисту інформація про інциденти досить часто дублюється у статистичних зведеннях. Тому значну увагу приділено недопущенню подвійного зазначення на карті даних про один і той самий випадок загибелі/порятунку. Додатково проведено вибірковий фактчекінг шляхом пошуку публікацій в онлайн-медіа про випадки, зазначені у офіційній статистиці.

За результатами проведеного дослідження встановлено виражені статистичні закономірності щодо врятованих людей на окремих столичних локаціях (наведено у Таблиці 1). Також створено 6 карт у форматі heatmap (наведені нижче), а саме:

  1. Карта місць порятунку людей (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 26 осіб.
  2. Карта місць порятунку людей (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 250 осіб.
  3. Карта місць підняття загиблих переважно в озерах і ставках (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 15 осіб.
  4. Карта місць підняття загиблих в озерах і ставках (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 74 особи.
  5. Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 22 особи.
  6. Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 43 особи.

Розмежування періодів «жовтень – квітень» і «травень – вересень» зроблено з метою розуміння сезонних відмінностей та особливостей. Статистику цих періодів об’єднано за усі чотири роки. Тобто формулювання «з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно» означає, що карта містить дані за такі сезони 2019-го, 2020-го, 2021-го та 2022-го років разом узятих. З періодами «жовтень – квітень» – аналогічно. На карти №№ 5 і 6 нанесено випадки виявлення загиблих переважно у річці Дніпро та її затоках. Оскільки у Дніпрі, на відміну від озер і ставків, тіла потопельників течія може переносити на значні відстані. Таким чином, місця виявлення загиблих не завжди збігаються з місцями, де власне стався фатальний випадок.

Умовні позначення на картах:

  • одна позначка зеленого кольору – одна врятована особа;
  • одна позначка червоного кольору – одна загибла особа;
  • одна позначка жовтого кольору – одна загибла особа, задокументовані дані щодо якої дають достатні підстави вважати, що з великою імовірністю місце підняття її тіла збігається з місцем утоплення.

У відображені на картах результати дослідження не включено дані про випадки порятунку та загибелі осіб, щодо яких у опрацьованих документах відсутня чітка територіальна прив’язка. Оскільки по таких записах неможливо достовірно і відносно точно верифікувати локацію інциденту.

Дані карт показують, що найбільша кількість випадків порятунку в літній період припадає на офіційні муніципальні пляжі та місця масового відпочинку, облаштовані сезонними рятувальними постами. Водночас, найбільша кількість загиблих у періоди із травня по вересень включно фіксується у озері Райдужне Дніпровського району (8 загиблих), а також у озерах Оболонського району: Йорданське та Міністерське/Редькіне (по 6 загиблих у кожному). При цьому на озері Райдужне розташовано офіційний пляж і лайфгардами було врятовано 9 людей. Варто нагадати, що на озерах Йорданське та Міністерське облаштовані пляжі відсутні взагалі. Незалежно від сезону спостерігаються непоодинокі випадки виявлення загиблих біля мосту Метро у Печерському районі. У періоди з травня по вересень включно 5 загиблих було виявлено неподалік Південного мосту (Дарницький та Голосіївський райони).

У відповідь на запит виконавця дослідження Національною поліцією проведено моніторинг та аналіз кримінальних проваджень, пов’язаних із випадками загибелі людей на водних об’єктах Києва. Так, протягом 2019 – 2022 років було розпочато 68 таких кримінальних проваджень. У 2019 році до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 15 кримінальних проваджень, у 2020 році – 10, протягом 2021 року – 30, у 2022 році – 13. Встановлено, що у 2019 році одна людина загинула, катаючись на байдарці. У 2020 році одна людина загинула під час катання на човні. У 2021 році одна людина загинула, випавши з прогулянкового судна. У 2022 році одна людина загинула внаслідок зимової риболовлі – провалилась під лід. Дані решти кримінальних проваджень свідчать, що смерть людей настала внаслідок порушення правил поводження на водоймах. Однією з причин є перебування в стані алкогольного сп’яніння. Також відповідно до узагальнених відомостей поліції, середньостатистична вікова категорія осіб, причиною смерті яких стало утоплення, становить 35 – 55 років. Переважна більшість потопельників – чоловіки. Максимальна кількість нещасних випадків припадає на періоди з червня по серпень і фіксується здебільшого на таких локаціях: у районі Венеційського мосту та Труханового острова, а також на озері Райдужне.

З Таблиці статистичних закономірностей щодо врятованих лайфгардами людей вбачається, що домінуючою причиною появи критичних плавців на пляжі «Венеція» (острів Долобецький) є купання у стані алкогольного сп’яніння. Також помічено намагання молодих людей віком 30 років запливати на фарватер річки Дніпро у районі пляжу «Центральний» (Труханів острів, поруч із Пішохідним мостом). Малолітніх дітей часто доводиться рятувати через фізичне виснаження, порушення правил поведінки на пляжі або тому, що захлинувся.

Враховуючи згадані вище закономірності та тенденції, наголошуємо на тому, що безпечно купатися можна виключно на офіційних муніципальних пляжах, де розташовані сезонні рятувальні пости. Купання допускається лише у світлий час доби, пам’ятайте години роботи рятувальних постів: щоденно з 10:00 до 19:00. Утримуйтесь від плавання, якщо лайфгард на посту відсутній (ще не розпочав або вже завершив чергування). Очевидно, що вживати алкогольні напої перед купанням – неприпустимо. Під час перебування дітей у воді наглядати за ними слід безперервно і пильно. Навіть попри те, що ви перебуваєте в зоні відповідальності рятувального поста (межі такої зони позначено червоно-жовтими прапорами). Поки дитина знаходиться у воді, в жодному разі не відволікайтесь на телефонні розмови, читання, спілкування з друзями тощо. Неухильно виконуйте вказівки лайфгардів, реагуйте на їхні зауваження і привчайте до цього дітей. Не намагайтесь запливати за обмежувальні буї і тим більше – на фарватер річки Дніпро. Лише за умови дотримання вказаних рекомендацій ризики нещасних випадків можливо звести до мінімуму.

Завдяки оприлюдненню цих карт і висновків кожен має можливість зробити власний свідомий вибір на користь безпечного та цивілізованого відпочинку, відвідуючи офіційні пляжі. Разом з тим, представлене дослідження за своєю суттю є також елементом ризик-менеджменту, який допоможе вже найближчим часом ухвалювати ефективні та обґрунтовані управлінські рішення у сфері безпеки на воді. Отримані результати дозволять фахівцям КП «Плесо» у координації з іншими стейкхолдерами розробити цільові ініціативи, спрямовані на зменшення кількості смертельних випадків на водних об’єктах столиці.

Окремо нагадуємо, що у 2023 році в Києві відкриття пляжного сезону не планують. Відповідне рішення ухвалила Рада оборони міста Києва. Громадянам поки не рекомендують відвідувати пляжі та зони відпочинку, оскільки захисні споруди на таких територіях не передбачені. Під час повітряної тривоги слід неухильно дотримуватись вимог безпеки та перебувати в укриттях.

1. Карта місць порятунку людей (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 26 осіб.
2. Карта місць порятунку людей (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 250 осіб.
3. Карта місць підняття загиблих переважно в озерах і ставках (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 15 осіб.
4. Карта місць підняття загиблих в озерах і ставках (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 74 особи.
5. Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 22 особи.
6. Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 43 особи.

Oceanman Kyiv 2023

Заплив Oceanman Kyiv 2023 пройшов у вирі тотальної безпеки на воді завдяки передовим силам фахівців САРВС та Kyiv Lifeguard Service КП «Плесо». Віддані обовʼязку! Віддані Перемозі.

 

Посилання: https://fb.watch/m1Yy4jseAI/

Демонтаж незаконної споруди: пляж Молодіжний

Передовики комунального підприємства «Плесо» в координації із Департаментом міського благоустрою КМДА закінчили демонтаж незаконної споруди біля муніципального пляжу «Молодіжний» в Гідропарку. Загалом демонтовано близько 850 квадратних метрів незаконно встановленої бетонної площі.

Нагадуємо, що очищення  прибережної території від незаконних капітальних споруд є одним із пріоритетних напрямів підприємства, щоб покращити стан міських пляжів та зон відпочинку, звільнити їх територію від нелегальних і часом небезпечних конструкцій.

 

Посилання: https://fb.watch/m1Ymokhwzj/

До/після: озеро Кругле

КП “Плесо” оперативно відреагувало на заклик містян щодо засмічення озера Кругле, розташованого неподалік метро “Лісова”. Служби підприємства провели екстрену нараду на заявленій локації з метою вирішення проблеми забруднення.

Фахівці провели детальний огляд озера та його берегової зони, щоб з’ясувати причини забруднення та розробити порядок чітких дій для його вирішення.

Під час інспектування було виявлено різноманітні відходи, які скупчилися на березі та в самому озері.

На основі отриманих даних було розроблено план дій, який включає наступні кроки:

1. Мобілізація додаткових робочих сил: для ефективного очищення озера плануємо залучити сили додаткових працівників, включаючи працівників з місцевих доглядових служб та добровольців.

2. Очищення берегової зони: команда фахівців розпочинає очищення берегової зони від накопиченого сміття.

3. Очищення озера: спеціальні команди працівників КП “Плесо” реалізують очищення озера від плаваючих сміттєвих матеріалів. Планується залучити водні транспортні засоби та спеціальне обладнання для збирання відходів із поверхні води.

4. Попереджувальні дії із подальшого захисту локації: спільно з відділом місцевого самоврядування ініціювати прийняття рішення (та подальше чітке його виконання) стосовно посилення контролю щодо задовільного санітарного стану водойми та прибережної території.

 

КП “Плесо” вживає всіх заходів для відновлення чистоти та екологічної безпеки озера. Ми закликаємо містян долучитися до спільних зусиль і бути відповідальними щодо навколишнього середовища, утримувати чистоту та запобігати забрудненню водних ресурсів. Це важливо. Працюємо!

Нескорений Київ

Київ демонструє світу приклад організованого колообігу життя під прицільним вогнем ворога.

Нагадуємо, що пляжний сезон у Києві розпочинати поки не будемо з низки причин, одна з яких – безпека відвідувачів.

Посилання: https://fb.watch/m1XHEXhj51/

Пляжний сезон відкрито не буде

Цьогоріч у столиці пляжного сезону не буде. На тлі постійних обстрілів міста радимо громадянам утриматись від відвідувань пляжів та зон відпочинку, оскільки відсутні укриття і сховища. Відповідне рішення ухвалила Рада оборони міста Києва.
На пляжах та зонах відпочинку захисні споруди не передбачені. Під час повітряної тривоги слід неухильно дотримуватись вимог безпеки та перебувати в укриттях.

Важлива інформація!

Шановні Кияни та гості столиці!

Закликаємо дотримуватися заходів безпеки та обмежень, які діють в умовах воєнного стану, та просимо утриматися від проведення масових зібрань та заходів з нагоди Свята Водохреща.

В умовах війни, проведення будь-яких масових заходів та зібрань, зокрема релігійних, може бути використано країною-агресором або радикальними угрупуваннями з метою вчинення провокацій стосовно вірян та пересічних громадян, задля дестабілізації соціальної та релігійної ситуації у Києві.

Наполегливо закликаємо цьогоріч відмовитися від купання у водоймах на Водохреще.

ICE-ТЕСТ КП «ПЛЕСО»

Перевірте, наскільки досконало ви знаєте правила безпеки, порятунку та самопорятунку на кризі.
Тест містить 15 запитань.

Як за кольором криги дізнатися її міцність? Чи можна під час перебування на кризі випити трохи алкоголю, аби зігрітись? У яких випадках за ненадання допомоги передбачена кримінальна відповідальність? Людину, яка провалилась, треба відігрівати у помірно теплій чи добре гарячій воді?
Підлідна риболовля, прогулянка із дітьми, катання на ковзанах, похід на лижах чи просто бажання скоротити шлях на роботу – найтиповіші способи використання замерзлих водойм. Тож майже завжди мета виходу на кригу неспівмірна з ризиком для життя.
Сучасні кліматичні умови з короткотривалими періодами морозної погоди не дозволяють бути впевненими у достатній міцності льоду на водоймах України. У розвагах на кризі немає жодної об’єктивної необхідності. А намагаючись скоротити шлях кригою, ви ризикуєте скоротити тривалість власного життя. Тому найбільш розумне рішення – не наражати своє життя на невиправданий ризик і не виходити на замерзлі водойми взагалі.
Проте, впевненість у власних знаннях не завадить нікому. Мета створення цього тесту – в інтерактивній формі підвищити рівень обізнаності населення про техніку безпеки на кризі, правильні алгоритми порятунку і самопорятунку, а також про основи надання домедичної допомоги при переохолодженні.

Протягом літа лайфгарди врятували 29 життів. Інфографіка.

Ось і настав час, коли Лайфгарди зазвичай закінчують літній сезон. 15 вересня – день, коли ми подумки прощаємось з літом ☀️
В цей день за традицією – звітність за сезон.
“Шановні відпочиваючі, у Києві оголошена повітряна тривога, просимо перейти до найближчого укриття” – таке літо 2022 відклалося в пам’яті. Хоч цей сезон був прохолодний і зовсім не такий, як ми собі уявляли, за 30 863 години патрулювання Лайфгарди врятували 29 життів! 29 людей, 10 з них – діти. Діти, які однозначно зроблять свій великий вклад в розвиток нашої країни! Також 122 рази надавалася домедична допомога. Причому майже у 21% випадків, причиною надзвичайної ситуації на воді було алкогольне сп’яніння.