Аналізуючи міжнародний досвід у сфері запобігання нещасним випадкам на воді, фахівці комунального підприємства «Плесо» звернули увагу на підхід канадської організації «The Lifesaving Society of BC & Yukon», яка розміщує на своєму веб-сайті карту випадків утоплень, що стались у межах провінції Британська Колумбія і території Юкон в поточному році.
Крім того, у восьмому виданні Канадського плану превенції утоплень (травень 2021 року) передбачено необхідність знайти фінансування для розробки інтерактивної онлайн-карти місць утоплень зі смертельним та несмертельним наслідком по всій території Канади. Мета – визначити райони підвищеного ризику (місця, де сталось більше одного утоплення), сприяти поінформованості суспільства про небезпеку зон підвищеного ризику, вживати сфокусованих заходів для запобігання утопленням.
У КП «Плесо» було прийнято рішення запозичити ці ідеї та провести власне дослідження. Виконано аналіз офіційних, задокументованих даних щодо місць загибелі та порятунку людей на водних об’єктах міста Києва протягом 2019 – 2022 років.
Джерела даних:
1) зведення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (відкрита публічна інформація);
2) відомості, отримані від Національної поліції України (відкрита публічна інформація);
3) документи Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби (САРВС) КП «Плесо» (вахтові журнали оперативних чергових, журнали реєстрації загиблих, журнали реєстрації врятованих);
4) звіти Kyiv Lifeguard Service КП «Плесо» щодо порятунку так званих «критичних плавців».
При вивченні даних враховано, що у зв’язку із взаємодією сил цивільного захисту інформація про інциденти досить часто дублюється у статистичних зведеннях. Тому значну увагу приділено недопущенню подвійного зазначення на карті даних про один і той самий випадок загибелі/порятунку. Додатково проведено вибірковий фактчекінг шляхом пошуку публікацій в онлайн-медіа про випадки, зазначені у офіційній статистиці.
За результатами проведеного дослідження встановлено виражені статистичні закономірності щодо врятованих людей на окремих столичних локаціях (наведено у Таблиці 1). Також створено 6 карт у форматі heatmap (наведені нижче), а саме:
- Карта місць порятунку людей (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 26 осіб.
- Карта місць порятунку людей (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 250 осіб.
- Карта місць підняття загиблих переважно в озерах і ставках (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 15 осіб.
- Карта місць підняття загиблих в озерах і ставках (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 74 особи.
- Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 22 особи.
- Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 43 особи.
Розмежування періодів «жовтень – квітень» і «травень – вересень» зроблено з метою розуміння сезонних відмінностей та особливостей. Статистику цих періодів об’єднано за усі чотири роки. Тобто формулювання «з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно» означає, що карта містить дані за такі сезони 2019-го, 2020-го, 2021-го та 2022-го років разом узятих. З періодами «жовтень – квітень» – аналогічно. На карти №№ 5 і 6 нанесено випадки виявлення загиблих переважно у річці Дніпро та її затоках. Оскільки у Дніпрі, на відміну від озер і ставків, тіла потопельників течія може переносити на значні відстані. Таким чином, місця виявлення загиблих не завжди збігаються з місцями, де власне стався фатальний випадок.
Умовні позначення на картах:
- одна позначка зеленого кольору – одна врятована особа;
- одна позначка червоного кольору – одна загибла особа;
- одна позначка жовтого кольору – одна загибла особа, задокументовані дані щодо якої дають достатні підстави вважати, що з великою імовірністю місце підняття її тіла збігається з місцем утоплення.
У відображені на картах результати дослідження не включено дані про випадки порятунку та загибелі осіб, щодо яких у опрацьованих документах відсутня чітка територіальна прив’язка. Оскільки по таких записах неможливо достовірно і відносно точно верифікувати локацію інциденту.