Чому Дніпро змінив колір і звідки береться піна?
Фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП «Плесо» продовжують моніторинг стану водних об’єктів столиці.
Останніми днями у Дніпрі спостерігається зеленувате забарвлення води та поява піни біля берегів. Такі зміни можуть бути пов’язані з активним розвитком мікроскопічних водоростей і ціанобактерій — явищем, яке називають «цвітінням» води.
Основними чинниками є висока температура води, тривала спека, слабка течія та надлишок біогенних речовин, зокрема сполук азоту й фосфору. Після відмирання водоростей їхня біомаса розкладається, споживаючи розчинений у воді кисень. Це може погіршувати умови для риби та інших водних організмів.
Поява піни також може бути пов’язана з природними органічними речовинами та продуктами розкладання водоростей, які під дією вітру й хвиль накопичуються біля берегів. Водночас сама поява піни не є достатньою підставою стверджувати про хімічне забруднення водойми. Встановити конкретні причини можна лише за результатами лабораторних досліджень.
Такі процеси наразі спостерігаються і в Київському водосховищі, води якого надходять до Дніпра.
Враховуючи, що Дніпро є річкою загальнодержавного значення, місто звернулося до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра для координації подальших дій, посилення моніторингу та оцінки ситуації в межах басейну.
Для своєчасного виявлення можливого забруднення фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» оперативно відібрали проби води для детального лабораторного аналізу.
Фахівці Департаменту та КП «Плесо» продовжують стежити за станом водойм столиці та взаємодіяти з відповідними державними установами.
Якщо результати досліджень виявлять ознаки забруднення, місто додатково поінформує громадськість.
«Цвітіння» води — це насамперед сигнал про зміни екологічної рівноваги водойми. Тому оцінювати ситуацію необхідно комплексно — не лише в межах Києва, а в усьому басейні Дніпра.
