Чому охоронні знаки — це не просто метал і фарба, а наш спільний щит

Охоронні знаки на об’єктах природно-заповідного фонду — це не просто таблички. Це нагадування кожному: “Тут природа під охороною. Тут зупинись.”
Саме вони позначають межі заказників, заповідних урочищ і пам’яток природи, допомагають уникати порушень і зберігати довкілля.

Постійно під час наших обстежень об’єктів ПЗФ ми чуємо від людей слушні слова:
“А чому тут немає знака? Ми ж навіть не знали, що це заказник!”
Ми повністю погоджуємось — знак справді потрібен.
Але його встановлення — це не просто «прибити табличку».

Спочатку об’єкт місцевого значення оголошується рішенням органу місцевого самоврядування (на території м. Києва – Київською міською радою) і передається під охорону підприємству. Після цього, розробляється землевпорядна документація, яка визначає межі ПЗФ. І лише після цього виготовляються та встановлюються знаки — за єдиним державним стандартом. Зазначені роботи потребують значних фінансових та людських ресурсів.

Цього року КП «Плесо» встановило охоронні знаки на п’яти об’єктах природно-заповідного фонду. На жаль, уже через три місяці знаки з двох об’єктів були викрадені. Ці акти крадіжки не лише завдають шкоди комунальному майну, але й прямо підривають зусилля із захисту природи, оскільки відсутність знаку унеможливлює належне інформування громадськості про межі та особливий статус заповідної території. Тож перш

Перш ніж стверджувати, що статус об’єкта не був відомий через відсутність знаків, важливо пам’ятати, що знаки часто зникають саме через неправомірні дії. Крадіжка або пошкодження охоронного знаку є вагомим правопорушенням, яке підриває зусилля із захисту природно-заповідного фонду. Крадіжка комунального майна регулюється Кримінальним кодексом України (стаття 185), що передбачає як адміністративну так кримінальну відповідальність.
Кожен такий вчинок — це крок до погіршення чистого повітря, яким ми хочемо дихати.

Закликаємо бути відповідальними за збереження нашої спільної природи!