Чому збирати дані про статуси офіційних пляжів у динаміці це важливо для розвитку міста?
Протягом літнього оздоровчого сезону 2021 року на офіційних муніципальних пляжах Києва, як і минулого сезону, діятиме загальновідома у багатьох країнах світу система різнокольорових прапорів. Це універсальний спосіб оповіщення про поточний статус пляжів, а саме: зелений прапор – купання без обмежень; жовтий прапор – купатися не рекомендовано; червоний прапор – не купатися. Інформація про статуси усіх офіційних муніципальних пляжів Києва оприлюднюватиметься та оперативно оновлюватиметься на вебсайті КП «Плесо» і на сторінках підприємства у соціальних мережах.
Підстави присвоєння пляжам поточних статусів
Піднятий на території пляжу прапор зеленого кольору свідчить про те, що на даний момент купатися в межах акваторії даного пляжу безпечно.
Жовтий прапор попереджає про ймовірність певних ризиків для здоров’я відвідувачів пляжу. Як правило, жовті прапори вивішують протягом 2 – 4 днів після рясних дощів, оскільки у цей період спостерігається підвищення рівня бактеріального забруднення води.
Червоний прапор сигналізує про наявність підтвердженої загрози здоров’ю або (та) життю людей і означає повну тимчасову заборону купання. Відповідний статус присвоюється пляжу, якщо, наприклад, якість води не відповідає санітарним нормам та існує ризик поширення інфекційних хвороб. У такому випадку підставою вивішування червоного прапора є результати лабораторних досліджень проб води за мікробіологічними і санітарно-хімічними показниками. Також червоний прапор може бути вивішений через надзвичайну ситуацію, виявлення на дні водойми травмонебезпечного предмета або при суттєвому погіршенні погодних умов (штормове попередження).
Наведений перелік причин присвоєння статусів «Жовтий прапор» та «Червоний прапор» не є вичерпним. Рішення про вивішування того чи іншого прапора приймається з урахуванням всіх обставин конкретної ситуації та серйозності загрози для людей. Коли фактор небезпеки (ризику) усунуто або зникає, відповідна заборона (обмеження) знімається, і на пляжі вивішують зелений прапор.
Статистика статусів київських пляжів у сезоні 2020 року
Фахівцями КП «Плесо» проведено узагальнення інформації про зміни якості води на муніципальних пляжах Києва протягом літнього сезону 2020 року та аналіз факторів, що впливали на можливість безпечного купання. КП «Плесо» оприлюднює отримані дані у формі статистики «Статуси офіційних муніципальних пляжів Києва у динаміці», в основі якої – вищеописана система пляжних прапорів.
Формування представленого масиву інформації стало можливим завдяки впровадженню підприємством практики застосування прапорів на пляжах столиці України. Надалі аналогічна статистика оприлюднюватиметься щорічно.
Практична цінність зведених даних
Започаткування аналітичної обробки статусів пляжів та оприлюднення результатів має вагоме прикладне значення, оскільки прапори в даному контексті мають властивості індикаторів поточного стану водних об’єктів, а також туристичної привабливості та рекреаційної спроможності мегаполісу загалом. Перевагою такого методу є можливість наочно виявляти, відстежувати і прогнозувати стійкі тенденції на основі точних числових значень.
Наявність і відкритість цих відомостей допоможе менеджменту міста своєчасно ухвалювати необхідні управлінські рішення, а територіальній громаді Києва – здійснювати громадський контроль за ефективністю таких рішень. Запропонований підхід є універсальним і може бути застосований у будь-якому населеному пункті, в межах якого є річкові, озерні або морські пляжі.
Тлумачення статистичних відомостей
Статистика статусів муніципальних пляжів Києва за 2020 рік свідчить про необхідність посилення природоохоронних заходів як щодо окремих водних об’єктів, так і на загальнодержавному рівні.
Зокрема, наприкінці сезону (серпень – вересень 2020) червоні прапори присвоювались більшій кількості пляжів, ніж у червні та липні. Також відслідковувалось збільшення тривалості їх перебування у статусі «Не купатися». Червоні та жовті прапори вивішували, переважно, через інтенсивне цвітіння води, оскільки дане явище призводило до погіршення нормативних показників води.
Окрім того, на озерних пляжах («Вербний», «Пуща-Водиця», «Райдуга», «Тельбін») кількість календарних днів зі статусами «Червоний прапор» та (або) «Жовтий прапор» більша, ніж кількість днів зі статусом «Зелений прапор». Це пояснюється значним антропогенним навантаженням на озера за відносно невеликих розмірів цих водних об’єктів та уповільненого водообміну (непроточні водойми). При цьому річкові пляжі «Троєщина» та «Галерний» є лідерами за кількістю днів із статусом «Зелений прапор» (по 32 календарних дні кожен).
Отже, головним чинником, який змушував встановлювати на київських пляжах тимчасову заборону купання протягом сезону 2020 року, було явище цвітіння води. Решта підстав, зокрема сильні або тривалі опади, мали епізодичний характер.
Однією з головних причин цвітіння (евтрофікації) води є забруднення водних об’єктів сполуками фосфору. Згідно з Директивою 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики» речовини, що сприяють евтрофікації (зокрема, нітрати і фосфати) віднесено до переліку основних забруднювачів.
Протидія евтрофікації водних об’єктів: кейси КП «Плесо»
Спеціалісти КП «Плесо» послідовно реалізують проекти, спрямовані на оздоровлення водойм і зменшення їх евтрофікації. Серед інших, слід виокремити такі:
1. Підприємство інвестувало бюджетні кошти у розробку інноваційної системи аерації озера Тельбін. З 2017 року 8 аераторів насичують воду киснем, а режим їх роботи встановлюється з урахуванням рекомендацій науковців Інституту гідробіології НАН України. Результати досліджень проб води з озера за гідрохімічними та гідробіологічними показниками підтвердили, що аераційні установки збільшили товщину шару води з достатнім вмістом розчиненого кисню. Це, у свою чергу, посприяло зростанню очисної здатності досліджуваної водойми і дозволило уникнути випадків придухи риби. Також поліпшився водообмін і зменшилась інтенсивність цвітіння води. Фактично, ця система дозволяє уникнути заболочення озера Тельбін. Подібні технології варто впроваджувати і на інших водних об’єктах, але проектувати аераційні системи необхідно за умови ретельного вивчення індивідуальних природних особливостей кожної водойми.
2. У 2020 році фахівцями КП «Плесо» було ініційовано електронну петицію про законодавчу заборону фосфатних мийних засобів для покращення стану водних об’єктів України. Відповідне колективне звернення обґрунтоване тим, що масове використання побутової хімії із вмістом фосфатів та інших сполук фосфору є одним із головних чинників забруднення поверхневих водних об’єктів і призводить до їх евтрофікації. Вказана петиція не набрала необхідної для її розгляду кількості підписів (6 775 підписів із 25 000). Проте, дана ініціатива стала поштовхом для створення міжвідомчої робочої групи, завданням якої було розробити рішення щодо мінімізації шкідливого впливу мийних засобів на стан водних об’єктів. Варто підкреслити, що створенню робочої групи посприяла активність підписантів петиції та користувачів соцмереж, які поширювали інформацію про петицію та привертали до неї увагу посадових осіб органів державної влади. До складу робочої групи увійшли представники Міндовкілля, Мінекономіки, Держводагентства, ПрАТ «АК «Київводоканал», а також фахівці КП «Плесо». Результати напрацювань робочої групи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. № 575 «Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів». Даний регуляторний акт передбачає поетапне обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору у мийних засобах, що використовуються як для побутового, так і промислового прання та миття. Прийняття акта і його подальше впровадження дозволяє очікувати суттєвий природоохоронний ефект та послаблення евтрофікації водойм на території України.
Насамкінець необхідно зауважити, що підприємство плануватиме і удосконалюватиме свою подальшу діяльність з урахуванням вищенаведених фактів та висновків.
