Новини – Сторінка 2

Category: Новини

Гуманітарна допомога КП “Плесо” мешканцям села Козаровичі

20 квітня у світі щороку відзначають День вдячності волонтерам.

Українські волонтери – неймовірні! Кожен день ми бачимо, як у найскладніших умовах українці видобувають і доставляють у важкодоступні місця тонни гуманітарної допомоги.

Співробітники КП “Плесо” не стали винятком. Колеги, за участі заступника начальника інспекторського відділу Андрія Куватова, який у перші дні війни вступив до лав ТРО, зібрали 4 тонни гуманітарної допомоги у Львові, яку доставили спочатку до Києва, а зараз відправляють у найпостраждаліші райони.

Вчора допомогу було доставлено до села Козаровичі, частина якого постраждала через підрив орками шлюзів дамби в місці впадіння річки Ірпінь у Київське водосховище.

20.04.2022

Загальноміська толока до Дня Довкілля

До Дня довкілля містяни, на чолі з передовиками КП «Плесо», вийшли на дружню загальноміську толоку. Берегова лінія столичних озер (Вербне, Йорданське, Кулик) та муніципального пляжу «Передмістна Слобідка» була очищена від двох тонн сміття.

Патріотизм та свідома відповідальність – рушійні сили сьогодення.

Бережімо Землю! Бережімо країну! Перемога за нами!

14.04.2022

Столиця продовжує працювати в умовах воєнного стану

КП «Плесо» розпочало весняне прибирання водних об’єктів Києва.

Фахівцями мобільної бригади підприємства на локаціях Гідропарку вже проведено обрізку сухих гілок та омели, а також видалено аварійні дерева.

Роботи на водних об’єктах продовжуються.

Все буде добре!

08.04.2022

Короткометражний фільм «Трагедія, уникнути якої може кожен»

Коли людина провалюється під лід, намоклий одяг тягне її вниз, а течія затягує під кригу, що суттєво зменшує шанси на порятунок. Сучасні кліматичні умови з короткотривалими періодами морозної погоди не дозволяють бути впевненими у достатній міцності льоду на водоймах.

У 2021 році фахівці КП «Плесо» створили короткометражний художній відеофільм «Трагедія, уникнути якої може кожен». Творчий задум спільно реалізували фахівці відділу зв’язків із громадськістю та Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби (САРВС) КП «Плесо». Мета двохвилинного фільму – переконати глядача не наражати своє життя на невиправданий ризик.

Імовірність виникнення багатьох надзвичайних ситуацій неможливо усунути повністю. Існують лише способи звести ризики до мінімуму. Основна ідея відео ґрунтується на тому, що на відміну від багатьох небезпек, нещасного випадку на кризі можна свідомо і гарантовано уникнути. Дотримуйтесь лише одного простого правила: не виходьте на лід. І тоді водолази не підуть шукати вас під лід.

12.01.2022

У жодному разі не можна годувати водоплавних птахів хлібом!

Підгодовуючи водоплавних птахів узимку, ми зазвичай їм шкодимо. Качок варто годувати лише під час раптового настання екстремально низьких температур (-15°C та нижче). Але для них слід підготувати не хліб, а подрібнені свіжі овочі та пророслі злаки – овес, ячмінь та пшеницю. У холодні зимові дні краще допомагати дрібним пернатим – горобцям та синицям.

Пояснення від фахівців служби екологічного нагляду на землях водного фонду КП «Плесо».

Восени, коли перелітні птахи летять на південь на зимівлю, часто певна частина з них залишається у містах. Тут легше знайти собі їжу взимку, тут тепліше, а ще тут годують люди. Отримувати від людей їжу часто простіше, ніж шукати її самотужки. Але треба пам`ятати, що перелітні птахи – це дикі тварини. Їхнє життя підпорядковане інстинктам, а люди в цьому випадку руйнують природні процеси.

Найголовніше, що потрібно водоплавному птаху для виживання взимку – це незамерзла ділянка річки або ставка. Саме у воді птахи знаходять собі їжу, а від зимового холоду їх береже жир, який вони накопичують протягом теплого сезону. Якщо птах не може прогодуватись на обраній водоймі, він летить далі поки не знайде собі гарне місце.

Качки знаходять у воді дрібних молюсків, рослинний мул, насіння рослин або самі рослини. Лебеді взимку харчуються підводними частинами рослин, фільтрують дзьобами дрібних рачків та різних личинок. Це природна для них їжа.

На противагу цьому виступає людина, що приносить до води найчастіше хліб. Фахівці служби екологічного нагляду на землях водного фонду КП «Плесо» наголошують: ця їжа не підходить для диких птахів. Вона викликає важкі розлади шлунку, особливо у молодих птахів. У кінцевому найгіршому варіанті таке харчування може призвести до загибелі птаха.

Годувати птахів, що розташувалися на водоймі у місті, варто лише під час раптового настання екстремально низьких температур (-15°C та нижче). Ще однією причиною втручання може бути хвороба або серйозне ушкодження птаха.

Якщо Ви все ж вирішили погодувати водоплавних птахів узимку, то потрібно буде підготуватися. Для корму будуть необхідні подрібнені свіжі овочі та пророслі злаки – овес, ячмінь та пшениця. При годуванні потрібно врахувати, що навіть цей корм не є природним для диких водоплавних птахів та може негативно вплинути на самопочуття тварин. Чорний та білий хліб не можна давати птахам у жодному разі!!!

Є ще один аспект у цьому питанні. Коли людина починає годувати диких птахів, вони перестають шукати їжу самостійно. Лінуються. Людина приносить хліб до ставка в парк і думає, що робить добру справу, а насправді веде птахів до загибелі.

Водночас, у холодні зимові дні допомоги людей потребують не перелітні і не водоплавні, а місцеві дрібні птахи. Серед них, наприклад, наші звичні сусіди: горобці, синиці, повзики та інша дрібнота. Ці пташки через маленький розмір та вагу дуже погано переносять морозні дні. Особливо, коли земля вкривається шаром снігу. Здобути з-під снігу їжу пташкам дуже важко.

Дрібні співочі птахи з настанням холодів летять у населені пункти. В містах м’якший мікроклімат, легше можна виявити відкриті ділянки ґрунту і тому легше прогодуватися. Взимку в місті набагато частіше можна зустріти зеленушок, чижів, сойок. Найтиповішими стають великі синиці, лазоревки, повзики.

Ці птахи із задоволенням відвідують годівниці але, на відміну від водоплавних птахів, не потрапляють у повну залежність від прикормки. Їжа, якою їх підгодовують, за своїми гастрономічними властивостями мало відрізняється від природного зимового корму. Фахівці радять давати птахам насіння соняшнику і несолоне сало (для синиць). З настанням сприятливого періоду вони повертаються в ліси, парки та сквери і легко знаходять природний корм – комах, насіння, вегетативні частини рослин.

Саме маленькі птахи потребують нашої допомоги. Тому, традиційна підгодівля птахів повинна бути спрямована, перш за все, саме на допомогу дрібним пернатим.

10.01.2022

Уряд обмежив вміст фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах

Постанова Кабміну, а також частина затверджених нею змін до Технічного регламенту мийних засобів, набрали чинності 8 грудня 2021 року

2 червня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 575 «Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів» (далі – Постанова № 575). Цей регуляторний акт передбачає поетапне обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах, що використовуються як для побутового, так і промислового прання та миття. Прийняття акта і його подальше впровадження дозволяє очікувати суттєвий природоохоронний ефект та послаблення цвітіння (евтрофікації*) водойм на території України.

Джерело: Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів (www.reestrnpa.gov.ua).

* Відповідно до Директиви Ради 91/271/ЄЕС «Про очистку міських стічних вод» евтрофікація – це збагачення води поживними речовинами, особливо сполуками азоту та/або фосфору, що призводить до прискореного росту водоростей та вищих форм рослинного життя, внаслідок чого виникає небажане порушення балансу організмів у воді, а також зниження її якості.

Згідно з Директивою 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики» речовини, що сприяють евтрофікації (зокрема, нітрати і фосфати) віднесено до переліку основних забруднювачів.

Обставини та події, що передували ухваленню Постанови № 575

Влітку 2020 року фахівцями КП «Плесо» було ініційовано електронну петицію про законодавчу заборону фосфатних мийних засобів для покращення стану водних об’єктів України (петиція від 01.07.2020 № 22/100054-еп, https://petition.president.gov.ua/petition/100054). Це спільна ініціатива фахівців відділу зв’язків з громадськістю та служби екологічного нагляду на землях водного фонду КП «Плесо».

Колективне звернення обґрунтоване тим, що масове використання побутової хімії із вмістом фосфатів та інших сполук фосфору є одним із головних чинників забруднення поверхневих водних об’єктів і призводить до їх евтрофікації.

Вказана петиція не набрала необхідної для її розгляду кількості підписів. Протягом встановленого Законом України «Про звернення громадян» трьохмісячного строку на її підтримку зібрано 6 775 підписів громадян із 25 тисяч необхідних.

Проте, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримало вирішення питань, порушених у цій електронній петиції. 1 жовтня 2020 року було створено міжвідомчу робочу групу, завданням якої стала розробка рішень щодо мінімізації шкідливого впливу мийних засобів на стан водних об’єктів. До складу робочої групи увійшли представники Міндовкілля, Мінекономіки, ПрАТ «АК «Київводоканал», а також представники КП «Плесо» – ініціатори зазначеної петиції.

Робочою групою було розроблено проєкт вищезгаданої постанови Кабміну та проєкт змін до Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717 (далі – ТР).

Особливості набрання Постановою № 575 чинності

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» нормативно-правові акти, якими вносяться зміни до технічних регламентів, набирають чинності у термін, визначений цими нормативно-правовими актами, але не раніше ніж через шість місяців з дня їх офіційного опублікування, з метою надання суб’єктам господарювання часу для приведення своєї продукції або пов’язаних з нею процесів чи методів виробництва у відповідність із новими вимогами.

Офіційне опублікування Постанови № 575 відбулось у газеті «Урядовий кур’єр» від 08.06.2021 № 108. Тому постанова, а також частина затверджених нею змін до Технічного регламенту мийних засобів, набрали чинності 8 грудня 2021 року.

Огляд основних положень Постанови № 575 та затверджених нею змін до ТР

Доручення Міністерству економіки та іншим органам влади

Постанова № 575 містить доручення Міністерству економіки в шестимісячний строк з дня набрання чинності цією постановою:

– оновити перелік національних стандартів щодо визначення методів проведення випробування мийних засобів на відповідність вимогам Технічного регламенту мийних засобів;

– разом з Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною митною службою, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів розробити та подати для затвердження Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо державного ринкового нагляду** та державного контролю продукції** щодо відповідності мийних засобів вимогам Технічного регламенту мийних засобів.

** Відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний контроль продукції здійснюється митними органами, а Держпродспоживслужба є органом державного ринкового нагляду, до сфери відповідальності якого віднесено мийні засоби.

Обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах і дати їх застосування

Редакція ТР до набрання чинності Постановою № 575:

застосовуються обмеження загального вмісту фосфору в пральних порошках (з 26.12.2014) та в мийних засобах для побутових посудомийних машин (з 1 січня 2017 р.).

З 8 грудня 2021 року:

дія встановленого раніше обмеження загального вмісту фосфору в пральних порошках поширюється також на інші мийні засоби, призначені для прання (представлені у формі рідини, у твердій формі або ж таблетованій). Такі зміни спрямовані на приведення Додатка 1 до ТР у відповідність із додатком VIa Регламенту (ЄС) 648/2004 Європейського Парламенту та Ради «Про миючі засоби» (Annex VIa. Limitations on the content of phosphates and of other phosphorus compounds), в якому термін «пральний порошок» відсутній.

З 31 грудня 2023 року передбачено:

посилення обмежень загального вмісту фосфору в мийних засобах для прання в побутових пральних машинах і для побутових посудомийних машин;
застосування обмежень загального вмісту фосфору в мийних засобах для прання в побутових пральних машинах як до сильнодіючих мийних засобів, так і до мийних засобів для делікатних тканин (задля приведення Додатка 1 до ТР у відповідність із додатком VIa Регламенту (ЄС) 648/2004 «Про миючі засоби»);
запровадження нових обмежень масової частки загального фосфору в мийних засобах для прання в промислових пральних машинах, для ручного миття, прання та очищення, для промислових посудомийних машин та в інших мийних засобах.

З 31 грудня 2026 року передбачено:

встановлення остаточних, посилених обмежень масової частки загального фосфору в мийних засобах для прання в промислових пральних машинах і для промислових посудомийних машин.

Врахування пропозицій фахівців КП «Плесо»

У Постанові № 575 та затверджених нею змінах до ТР враховано значну кількість пропозицій фахівців КП «Плесо», які вносились ними під час розробки проєкту акта міжвідомчою робочою групою. Серед інших, слід виокремити такі:

включення положень, що стосуються удосконалення державного контролю продукції митними органами;
встановлення з 31 грудня 2023 року обмеження масової частки загального фосфору в мийних засобах для ручного прання;
можливість добровільного застосування встановлених обмежень до настання дат їх застосування – 31.12.2023 і 31.12.2026 (згідно з частиною четвертою статті 12 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» технічними регламентами чи нормативно-правовими актами, якими їх затверджено, можуть бути встановлені особливості перехідних періодів застосування технічних регламентів, зокрема щодо можливості застосування на вибір виробника вимог нового технічного регламенту або технічного регламенту, що був чинним раніше, протягом встановленого перехідного періоду).

Насамкінець варто додати, що відповідно до статті 117 Конституції України та статті 49 Закону «Про Кабінет Міністрів України» постанови і розпорядження, які видає Кабмін, є обов’язковими до виконання.

24.12.2021

«ПАНДЕМІЯ» УТОПЛЕНЬ, яку людству ще належить подолати

Над матеріалом працювали: Богдан Богдан, Євген Кобан, Марія Кравченко та Аліна Корінь.

Декілька фактів про утоплення та запобігання ним:

Щогодини у світі внаслідок утоплення гине від 26 до 42 людей.
Смертність від утоплення складає більше половини смертності від малярії.
Утоплення входить до п’яти перших причин смерті у віці 1 – 14 років у 48 із 85 країн світу (зокрема, в Україні, Італії та США).
У квітні 2021 року Генеральна Асамблея ООН постановила проголосити 25 липня Всесвітнім днем превенції утоплень та запропонувала відзначати його щорічно.
За один літній місяць в Україні тоне більше людей, ніж в Австралії протягом року.
Перший в Австралії національний план з безпеки на воді був оприлюднений ще у 1998 році.
На офіційних муніципальних пляжах Києва у літньому сезоні 2021 року не загинула жодна людина.
Протягом купального сезону 2021 року в Києві було врятовано 88 відпочивальників. З них 33 купались у стані алкогольного сп’яніння.
У літній період лайфгарди Kyiv Lifeguard Service щотижня здійснюють на столичних пляжах до 3 000 заборон розпивання алкоголю.
У Литві штраф за купання у нетверезому стані може сягати 900 євро.

Цей матеріал покликаний допомогти суспільству усвідомити масштаби проблеми утоплень у розрізі поточної ситуації в Україні та світі. Інформація стане також у нагоді всім, хто має повноваження ініціювати запозичення Україною міжнародного досвіду на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях. Спецпроєкт містить найбільш актуальні дані офіційної статистики, а також стислий огляд деяких рішень, запроваджених в інших країнах. Розраховуємо, що наведені відомості спонукають багатьох зробити свій внесок у підвищення рівня безпеки людей на водних об’єктах України.

Статистика

48 осіб загинуло на водоймах міста Києва протягом травня – вересня 2021 року (дані Державної служби України з надзвичайних ситуацій). Водночас, у літньому сезоні 2021 року лайфгарди Kyiv Lifeguard Service КП «Плесо» врятували у столиці України 88 людей, з них 27 дітей. Тридцять троє врятованих дорослих купались у стані алкогольного сп’яніння.

З метою профілактики утоплень протягом літнього сезону лайфгардами Kyiv Lifeguard Service здійснюється до 3 000 заборон алкоголю на столичних пляжах щотижня. За період літнього сезону 2021 року таких заборон було понад 14 тисяч. Також протягом сезону лайфгарди не пустили у воду 2 228 нетверезих відпочивальників. Адже філософія роботи лайфгардів ґрунтується саме на запобіганні нещасним випадкам.

Окрім того, фахівці КП «Плесо» неодноразово наголошували, що поняття «пляж» не тотожне поняттю «піщаний берег». На вебсайті підприємства розміщено публікацію роз’яснювального характеру «16 причин надавати перевагу офіційним пляжам (+ ІНФОГРАФІКА)», яка містить вичерпну інформацію про небезпечність так званих «диких» пляжів і переваги офіційних муніципальних локацій з точки зору безпеки та комфорту.

«В межах акваторій офіційних пляжів Києва протягом купального сезону 2021 року не сталось жодного смертельного утоплення», – каже начальник відділу з організації безпеки та супроводження лайфсевінг-програм на об’єктах водної рекреації КП «Плесо» Олександр Лешенок.

За словами Олександра, офіційний пляж відрізняється від «дикого», передусім, наявністю інфраструктури та сезонних рятувальних постів. 26 таких постів функціонували цього літа у Києві. Понад 100 лайфгардів щоденно вели візуальне спостереження за відпочивальниками та здійснювали інші превентивні заходи. Все це дозволило повністю уникнути нещасних випадків.

В умовах мегаполісу популяризація і виховання безпечної та культурної рекреації на воді відіграє важливу роль. Тому КП «Плесо» не лише вживає якомога більше заходів для розвитку в Києві мережі сучасних муніципальних пляжів, а і приділяє значну увагу роз’яснювальній роботі з їх відвідувачами та проведенню освітніх заходів для дітей з основ безпеки життєдіяльності на водних об’єктах.

Водночас, важливо акцентувати увагу на тому, що проблема утоплень має загальнодержавний характер і притаманна не лише для України.

Так, за наявною у ДСНС інформацією у період з січня по вересень 2021 року на водних об’єктах України загинуло 1 169 осіб, з них 106 – діти. Понад 300 людей потонули тільки протягом липня. У Центрі громадського здоров’я МОЗ України підкреслюють, що утоплення є провідною причиною смерті серед хлопчиків віком від 5 до 14 років. Від 25% до 50% смертельних випадків під час відпочинку дітей і дорослих на воді пов’язані з вживанням алкогольних напоїв. Тож стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння є одним із найбільш суттєвих факторів ризику.

Така статистика означає, що ще кілька сотень дітей та дорослих загинуть на воді протягом найближчих років, якщо превенцію утоплень в Україні не вивести на якісно новий рівень. Тому нижче розповідається про алгоритми, впровадження яких допомогло б запобігти таким майбутнім трагедіям.

І хоча багатьом країнам вдається досить успішно скорочувати кількість випадків загибелі людей, планетарна тенденція і надалі демонструє «пандемічний» характер утоплень. Кількість людських втрат підтверджує неприпустимість ігнорування проблеми. Згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) утоплення є третьою поширеною причиною смерті від ненавмисних травм у світі – на нього припадає 7% усіх випадків смерті, пов’язаних із травмами. За різними оцінками ВООЗ, внаслідок утоплення щорічно гине від 236 000 до 372 000 людей. Це від 26 до 42 людей щогодини. Таким чином, утоплення є однією з основних проблем охорони здоров’я в світі.

На інтернет-ресурсі www.worldlifeexpectancy.com з посиланням на дані ВООЗ за 2018 рік, оприлюднено статистику смертності внаслідок утоплень у 183 країнах світу. При підготовці даних враховано випадки утоплень в природних водоймах, в басейнах, а також інші, у тому числі неуточнені випадки (згідно з кодами W65 – W74 Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду – МКХ-10).

Україна входить до переліку держав з високим (але не найвищим) рівнем смертності: 5,85 смертельних утоплень на 100 000 осіб. Смертність в Україні майже не відрізняється від смертності в Ємені (5,99 на 100 тис. осіб) і у Танзанії (5,81 на 100 тис. осіб). Для порівняння, аналогічний показник вдвічі менший у Бразилії, втричі менший у Гватемалі та Єгипті, вчетверо менший у Туреччині та США і у сім разів менший в Австралії та Канаді.

Окрім того, утоплення без летальних наслідків призводять до інвалідності через пошкодження мозку та катастрофічні неврологічні порушення. У 2015 році було оприлюднене дослідження смертності та захворюваності дітей і підлітків від утоплень у штаті Квінсленд, Австралія. Його результати свідчать, що у віці від 0 до 19 років на кожне смертельне утоплення припадає дев’ять госпіталізацій після несмертельного утоплення. Діти, які виживають, часто мають наслідки на все життя.

У 2014 році ВООЗ оприлюднила «Глобальну доповідь про утоплення: запобігти провідній причині смерті», у якій зазначено, зокрема, такі факти:

смертність від утоплення складає майже дві третини від смертності внаслідок недостатнього харчування і значно більше половини смертності від малярії;
у чоловіків ймовірність потонути вдвічі більша, ніж у жінок (ризикована поведінка, у тому числі вживання алкогольних напоїв біля води, наражає на небезпеку підлітків та дорослих);
у глобальному масштабі більше половини потонулих молодше 25 років;
утоплення є однією з 10 головних причин смерті у віці від 1 до 24 років;
утоплення входить до п’яти перших причин смерті у віці 1 – 14 років у 48 із 85 країн (разом з Україною до цього невтішного переліку потрапили такі країни як Австралія, США, Російська Федерація та Італія);
економічна вартість втрачених життів складно піддається кількісній оцінці, але на національному рівні для Австралії, Канади та Сполучених Штатів Америки оцінка коливається від 85 млн до 4,1 млрд доларів США на рік.

Хоча оприлюднені цифри є більш ніж інформативними, у ВООЗ визнають, що через особливості класифікації випадків смерті проблема утоплень в світі не відображається в істинних масштабах. Наразі із статистичних даних виключаються умисні утоплення (наприклад, самогубства і вбивства), а також випадки смерті від утоплення в результаті повеней і нещасних випадків на водному транспорті. Крім того, дані про несмертельні утоплення і спричинені ними травми та пожиттєву інвалідність, зазвичай не збираються.

При цьому на відміну від інших проблем охорони здоров’я, широка профілактика утоплень не проводиться. Хоча для запобігання таким випадкам необхідно робити набагато більше. З огляду на це, урядам слід надати пріоритетний характер профілактиці утоплення.

Глобальні ініціативи та досвід деяких країн

Приклад № 1: Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

28 квітня 2021 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію A/RES/75/273, у якій постановила проголосити 25 липня Всесвітнім днем превенції утоплень та запропонувала відзначати його щорічно шляхом проведення освітніх та інших заходів і обміну знаннями.

В ООН підкреслюють важливість підвищення обізнаності про необхідність термінових заходів щодо підвищення безпеки на воді.

Більше того, ВООЗ розробила керівництво для організацій, яке покликане допомогти спланувати заходи з відзначення Всесвітнього дня превенції утоплень. У цій брошурі утоплення називають «епідемією смертей, яким можна запобігти».

Гасло Всесвітнього дня превенції утоплень у 2021 році: «Кожен може потонути, але ніхто не повинен».

У вищезгаданій Резолюції також наголошується, що утоплення є проблемою соціальної нерівності, яка більшою мірою зачіпає дітей і підлітків у сільських районах.

«За останнє десятиліття утоплення стало причиною понад 2,5 мільйона смертей, яким можна було запобігти, але при цьому даній проблемі в цілому не приділяється тієї уваги, якої вона заслуговує виходячи з її наслідків», – сказано в документі.

Генеральна Асамблея ООН закликала всі держави-члени розглянути можливість вжиття таких заходів:

призначити національного координатора з превенції утоплень;
розробити національний план запобігання утопленням з переліком цілей, які піддаються вимірюванню (такий план може бути складовою ширших національних планів, стратегій чи програм в області охорони здоров’я);
розробити програми щодо запобігання утопленням відповідно до рекомендацій ВООЗ;
забезпечити прийняття і ефективне застосування законів про безпеку на воді у всіх відповідних секторах, де це доречно;
сприяти проведенню кампаній з інформування громадськості та зі зміни поведінки з метою превенції утоплень;
підтримувати міжнародне співробітництво шляхом обміну досвідом і кращими практиками;
розглянути можливість включення до шкільних програм уроків з правил безпечної поведінки на воді, плавання і надання першої допомоги відповідно до встановлених в державі-члені норм системи освіти.

Зазначені ініціативи ООН слід використовувати як інформаційний привід, привертаючи увагу до глобального, національного та місцевого масштабів утоплень, аби суспільний резонанс став поштовхом для активізації роботи над усуненням факторів ризику. До речі, Постійне представництво України при ООН повідомило, що Україна стала співавтором вказаної Резолюції.

Приклад № 2: національні та місцеві плани профілактики утоплень.

Чимало країн вже не перший рік практикують прийняття власних програмних документів, які багато в чому можуть стати прикладом для наслідування іншими державами.

З 1998 року в Австралії приймались національні плани з безпеки на воді. Потім ухвалювались 3 стратегії, які діяли протягом 2008 – 2011, 2012 – 2015 та 2016 – 2020 років. Четверта австралійська стратегія безпеки на воді до 2030 року була представлена у Парламенті Австралії 25 березня 2021 року. До її розробки були залучені представники ВООЗ, а також фахівці з Великої Британії, Нової Зеландії і Таїланду.

Організатор Австралійської ради з безпеки на воді Джастін Скарр (Justin Scarr) зазначив, що попередня стратегія довела свою ефективність. Зокрема, утоплення дітей у віці до 4 років скорочуються на 50%. Але показник смертельних утоплень (понад 280 людей щороку) залишається «неприпустимо високим».

І хоча він є одним із найнижчих у світі, кожне утоплення – це трагедія, якій можна запобігти. Тому у новій стратегії закріплено ключове прагнення – зменшити кількість утоплень на 50% до 2030 року.

Стратегією передбачені доволі специфічні напрямки діяльності, такі як:

– проведення на місцевому рівні оцінки ризиків на річках та озерах для кращого розуміння природних небезпек: сильні течії, слизькі береги або береги, що обсипаються;

– вивчення доцільності створення на річках та озерах, де існують фактори підвищеного ризику, пунктів екстреної допомоги, укомплектованих аварійно-рятувальним обладнанням та супутниковими телефонами;

– вирішення проблем психічного здоров’я лайфгардів;

– створення систем, які вимірюють рівень зносу рятувальних жилетів;

– дослідження усіх факторів утоплень, пов’язаних з алкоголем та наркотиками, включаючи вплив однолітків;

– дослідження зв’язків між рекламою алкоголю та ризикованою поведінкою біля води;

– збільшення проведення дихального аналізу серед користувачів човнів на всіх водоймах;

– створення безалкогольних зон на локаціях підвищеного ризику.

Загальний об’єм Австралійської стратегії з безпеки на воді до 2030 року – 60 сторінок.

У травні 2021 року вийшло в світ вже восьме видання Канадського плану превенції утоплень. Серед дотичних до розробки документа стейкхолдерів – Канадський дослідницький центр превенції утоплень.

«Усім канадцям необхідні базові навички плавання. Це повинно бути частиною нашої системи охорони здоров'я», – наголосив у передмові доктор медицини, голова Канадської коаліції з превенції утоплень Стефан Бірман (Stephen B. Beerman).

Особливістю плану є те, що у ньому прописана необхідність вивчення впливу на випадки утоплень змін клімату. Так, стоншення льоду у Північній Канаді робить більш ризикованим використання снігоходів у непередбачуваних льодових умовах. Йдеться також і про необхідність проведення додаткових досліджень поведінки чоловіків у воді, на воді та поруч з нею, включаючи зимову риболовлю, вживання алкоголю (час доби, учасники, локація тощо), катання на човнах поодинці і так далі.

Згідно з представленою у плані інфографікою, 34% пов’язаних з водою смертельних випадків у Канаді стались на озерах та ставках, 29% випадків – на річках. І лише 7% в океані. Закономірним є той факт, що під наглядом лайфгардів трапилось менше 1% утоплень. Поглиблений аналіз наочно демонструє, що ризик утоплення під час катання на моторному човні набагато вищий, ніж під час катання на каное або каяках. Причиною 79% нещасних випадків під час катання на човнах вважається те, що загиблі не носили індивідуальні засоби порятунку на воді (personal floatation device, PFD) на кшталт рятувальних жилетів. Наведена у інфографіці статистика ґрунтується на даних, отриманих від головних коронерів або судово-медичних експертів по кожній провінції.

Проаналізувавши прогалини у канадському законодавстві, розробники плану наполягають на необхідності встановлення обов’язкового носіння схвалених PFD або рятувальних жилетів на малих суднах людьми усіх вікових категорій.

Планується також створення доступної для громадськості онлайн-карти фатальних випадків. Визначення районів підвищеного ризику дозволить місцевим громадам та органам влади вживати сфокусованих заходів для запобігання утопленням.

«Особисті дії + дії громад + дослідження + державна політика та законодавство = ефективна, багаторівнева стратегія превенції утоплень для Канади». Так автори плану узагальнюють своє бачення взаємодії та втілення прогресивних підходів.

Стратегія запобігання утопленням Сполученого Королівства на 2016 – 2026 роки імплементується Національним форумом з безпеки на воді. У Великій Британії це перша така стратегія. Документ був розроблений з огляду на рекомендації ВООЗ, викладені в «Глобальній доповіді про утоплення». Одним з пріоритетних завдань стратегії є створення можливостей для кожної дитини навчитися плавати і отримати освіту з безпеки на воді у початковій школі.

При цьому у Королівській спільноті по запобіганню нещасним випадкам вважають, що з моменту запуску стратегії в 2016 році було досягнуто великих успіхів у скороченні числа смертельних випадків, пов’язаних з водою. Але попереду ще є багато роботи, оскільки протягом 2020 року у Великій Британії зафіксовано 254 випадкових утоплення.

Подібна стратегія діяла також у Новій Зеландії, а наразі розробляється проєкт наступної стратегії, реалізацію якої планується здійснити до 2025 року.

План профілактики утоплень застосовується і на Фліппінах. Причому у навчальному закладі «Philippine Life Saving», так само як і у ВООЗ, смертельні утоплення порівнюють з епідемією та підкреслюють, що утоплення потребує «вакцинації».

У Плані попередження випадків утоплення та забезпечення безпеки на воді Шрі-Ланки увага приділена не лише скороченню випадків утоплень, але і розвитку туризму, використанню природних ресурсів та розширенню можливостей працевлаштування. Здійсненням плану керувала відповідна національна рада.

В’єтнам і Таїланд розробили спеціальні Плани з попередження випадків утоплення дітей. У В’єтнамі такий план затверджувала міжвідомча робоча група, утворена Міністерством праці, інвалідів та соціального забезпечення. Реалізацією відповідного плану в Таїланді керувало Міністерство охорони здоров’я.

Окрім національних існують і місцеві стратегії з профілактики утоплень. Наприклад, стратегія австралійського штату Вікторія і аналогічний документ канадської провінції Манітоба, яка має на своїй території безліч річок та ставків і відома як «Земля 100 000 озер».

У нашій країні є чинним Закон «Про національну безпеку України», яким передбачено розробку Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту. Цей документ довгострокового (понад п’ять років) планування розробляється Міністерством внутрішніх справ після затвердження Стратегії національної безпеки України (затверджена 14 вересня 2020 року), схвалюється Радою національної безпеки і оборони та затверджується указом Президента України.

Стратегія визначає загрози національній безпеці у сферах громадської безпеки і цивільного захисту та шляхи досягнення цілей і реалізації пріоритетів державної політики у цих сферах. Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України є основою для розроблення галузевих стратегій і концепцій та державних цільових програм.

Станом на серпень 2021 року проєкт зазначеної Стратегії проходив процедуру доопрацювання, після чого його планують винести на розгляд РНБО. Розміщена на порталі МВС редакція проєкту Стратегії містить, у тому числі, стратегічну ціль «Підвищення авіаційних та водних спроможностей сил громадської безпеки та цивільного захисту». Одним із завдань з реалізації вказаної цілі є отримання та введення в експлуатацію нового та модернізація наявного корабельно-катерного складу, розвиток спроможностей цієї складової сил громадської безпеки з метою забезпечення реагування в будь-якій точці України в максимально стислий строк.

Водночас, в Україні відсутній аналог австралійського, канадського чи британського документа з профілактики утоплень, у якому вказувались би конкретні цілі, дії та строки їх виконання. Але наведена законодавча база може стати основою для адаптації накопиченого світовою спільнотою досвіду та його використання (а можливо і удосконалення) в українській практиці.

Приклад № 3: штрафи за купання у стані сп’яніння.

З 2018 року у Литовській Республіці набрало чинності законодавство, яке забороняє купання у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. За такий проступок особі загрожує штраф від 100 до 300 євро. А за повторне вчинення порушення – до 900 євро. Варто зауважити, що в Литві показник смертності від утоплень не набагато більший, ніж в Україні і становить близько 6 смертельних випадків на 100 тис. осіб.

Натомість, в Україні згідно зі статтею 178 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді. Стаття передбачає одне з таких стягнень: попередження, штраф від 17 до 136 гривень, громадські/виправні роботи, адміністративний арешт.

Таке правове регулювання хоч і відрізняється від спеціальної литовської норми, тим не менш дає можливість лайфгардам та поліції припиняти розпивання алкоголю на територіях пляжів. Вище у статті було згадано про 14 тисяч таких заборон на київських пляжах протягом сезону та більше 2 200 нетверезих людей, яких лайфгарди не пустили у воду. І це лише у Києві в межах зон відповідальності сезонних рятувальних постів. Тому, з огляду на масовість такої поведінки, запровадження в українському законодавстві адміністративної відповідальності за купання у нетверезому стані було б цілком доречним.

Висновки

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Поряд із цим треба розуміти, що за один літній місяць в Україні тоне більше людей, ніж протягом року в Австралії (у якій, до речі, налічується близько 12 000 пляжів).

Підсумовуючи описані факти, можна стверджувати, що превенція утоплень не повинна обмежуватися зонами відповідальності рятувальних постів на пляжах і періодичними роз’яснювально-інформаційними кампаніями. Формування та реалізація політики у сфері запобігання утопленням – це глибинна міжгалузева реформа. А також – злагоджена самовіддана робота багатьох професіоналів, яка має здійснюватись на постійній основі.

Які першочергові кроки необхідно здійснити зараз і негайно, аби в недалекому майбутньому Україна увійшла до переліку держав з низьким рівнем смертності внаслідок утоплень? Наскільки реалістичною і досяжною може бути мета скоротити кількість утоплень в Україні хоча б удвічі, скажімо, до 2030 року? Які системні рішення стануть для українців рятівною «вакциною» від таких нещасних випадків? Коли в Україні з’явиться власний національний план з безпеки на воді? Чи потрібен у нашій державі координатор, який нестиме персональну відповідальність за ефективність впровадження заходів у сфері запобігання утопленням?

Чим швидше будуть отримані відповіді на ці питання, тим більше життів, у тому числі дитячих, вдасться зберегти.

17.10.2021

#worldcleanupday

Фахівці КП “Плесо” разом з керівником підприємства Вячеславом Савицьким долучилися до Всесвітнього дня прибирання.

18.09.2021

Віталій Кличко відзначив лайфгардів та рятувальників КП “Плесо”

Мер Києва Віталій Кличко привітав столичних рятувальників із професійним святом та вручив нагороди від міста. Церемонія відбулася біля приміщення КМДА.

Сьогодні київські рятувальники – а це і «Київська аварійно-рятувальна служба», і Головне управління Держслужби з надзвичайних ситуацій, і рятувальники КП «Плесо» та інші служби – працюють як одна команда заради безпеки і спокою в столиці. Місто, зі свого боку, продовжує забезпечувати найнеобхіднішим рятувальні служби. У першу чергу – аварійно-рятувальною технікою та спорядженням.

Віталій Кличко

17.09.2021

Урбаністична трансформація “До/Після” ділянки річки Либідь

Ми відкриті до сміливих ідей!
Влітку ініціативна група урбаністів звернулася до КП «Плесо» зі сміливою ідеєю трансформації ділянки набережної Либіді від провулка Фізкультури до вулиці Івана Федорова.
Реалізація даної ініціативи зазнала успіху, тож на локації відтепер є сучасні артелементи, які створюють комфорт для відпочинку біля води.
Напередодні старту робочого тижня, у неділю, відбулася презентація проекту.
Дієва практика подібних перетворень є світовим трендом, адже починаючи з невеличких кроків, ми робимо цей світ кращим.

13.09.2021

Київська міська державна адміністрація