Зони (не)безпеки на водних об’єктах Києва: створено теплові онлайн-карти
На яких столичних озерах ризик утоплення максимальний? Спойлер: на Райдужному, Йорданському і Міністерці. Люди яких вікових категорій тонуть у Києві найчастіше? Де лайфгарди врятували найбільше людей? На якому пляжі більшість врятованих мали ознаки алкогольного сп’яніння? Чому на окремих локаціях порятунку потребують переважно малолітні діти?
Аналізуючи міжнародний досвід у сфері запобігання нещасним випадкам на воді, фахівці комунального підприємства «Плесо» звернули увагу на підхід канадської організації «The Lifesaving Society of BC & Yukon», яка розміщує на своєму веб-сайті карту випадків утоплень, що стались у межах провінції Британська Колумбія і території Юкон в поточному році.
Крім того, у восьмому виданні Канадського плану превенції утоплень (травень 2021 року) передбачено необхідність знайти фінансування для розробки інтерактивної онлайн-карти місць утоплень зі смертельним та несмертельним наслідком по всій території Канади. Мета – визначити райони підвищеного ризику (місця, де сталось більше одного утоплення), сприяти поінформованості суспільства про небезпеку зон підвищеного ризику, вживати сфокусованих заходів для запобігання утопленням.
У КП «Плесо» було прийнято рішення запозичити ці ідеї та провести власне дослідження. Виконано аналіз офіційних, задокументованих даних щодо місць загибелі та порятунку людей на водних об’єктах міста Києва протягом 2019 – 2022 років.
Джерела даних:
1) зведення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (відкрита публічна інформація);
2) відомості, отримані від Національної поліції України (відкрита публічна інформація);
3) документи Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби (САРВС) КП «Плесо» (вахтові журнали оперативних чергових, журнали реєстрації загиблих, журнали реєстрації врятованих);
4) звіти Kyiv Lifeguard Service КП «Плесо» щодо порятунку так званих «критичних плавців».
При вивченні даних враховано, що у зв’язку із взаємодією сил цивільного захисту інформація про інциденти досить часто дублюється у статистичних зведеннях. Тому значну увагу приділено недопущенню подвійного зазначення на карті даних про один і той самий випадок загибелі/порятунку. Додатково проведено вибірковий фактчекінг шляхом пошуку публікацій в онлайн-медіа про випадки, зазначені у офіційній статистиці.
За результатами проведеного дослідження встановлено виражені статистичні закономірності щодо врятованих людей на окремих столичних локаціях (наведено у Таблиці 1). Також створено 6 карт у форматі heatmap (наведені нижче), а саме:
- Карта місць порятунку людей (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 26 осіб.
- Карта місць порятунку людей (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 250 осіб.
- Карта місць підняття загиблих переважно в озерах і ставках (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 15 осіб.
- Карта місць підняття загиблих в озерах і ставках (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 74 особи.
- Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 22 особи.
- Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 43 особи.
Розмежування періодів «жовтень – квітень» і «травень – вересень» зроблено з метою розуміння сезонних відмінностей та особливостей. Статистику цих періодів об’єднано за усі чотири роки. Тобто формулювання «з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно» означає, що карта містить дані за такі сезони 2019-го, 2020-го, 2021-го та 2022-го років разом узятих. З періодами «жовтень – квітень» – аналогічно. На карти №№ 5 і 6 нанесено випадки виявлення загиблих переважно у річці Дніпро та її затоках. Оскільки у Дніпрі, на відміну від озер і ставків, тіла потопельників течія може переносити на значні відстані. Таким чином, місця виявлення загиблих не завжди збігаються з місцями, де власне стався фатальний випадок.
Умовні позначення на картах:
- одна позначка зеленого кольору – одна врятована особа;
- одна позначка червоного кольору – одна загибла особа;
- одна позначка жовтого кольору – одна загибла особа, задокументовані дані щодо якої дають достатні підстави вважати, що з великою імовірністю місце підняття її тіла збігається з місцем утоплення.
У відображені на картах результати дослідження не включено дані про випадки порятунку та загибелі осіб, щодо яких у опрацьованих документах відсутня чітка територіальна прив’язка. Оскільки по таких записах неможливо достовірно і відносно точно верифікувати локацію інциденту.
Дані карт показують, що найбільша кількість випадків порятунку в літній період припадає на офіційні муніципальні пляжі та місця масового відпочинку, облаштовані сезонними рятувальними постами. Водночас, найбільша кількість загиблих у періоди із травня по вересень включно фіксується у озері Райдужне Дніпровського району (8 загиблих), а також у озерах Оболонського району: Йорданське та Міністерське/Редькіне (по 6 загиблих у кожному). При цьому на озері Райдужне розташовано офіційний пляж і лайфгардами було врятовано 9 людей. Варто нагадати, що на озерах Йорданське та Міністерське облаштовані пляжі відсутні взагалі. Незалежно від сезону спостерігаються непоодинокі випадки виявлення загиблих біля мосту Метро у Печерському районі. У періоди з травня по вересень включно 5 загиблих було виявлено неподалік Південного мосту (Дарницький та Голосіївський райони).
У відповідь на запит виконавця дослідження Національною поліцією проведено моніторинг та аналіз кримінальних проваджень, пов’язаних із випадками загибелі людей на водних об’єктах Києва. Так, протягом 2019 – 2022 років було розпочато 68 таких кримінальних проваджень. У 2019 році до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 15 кримінальних проваджень, у 2020 році – 10, протягом 2021 року – 30, у 2022 році – 13. Встановлено, що у 2019 році одна людина загинула, катаючись на байдарці. У 2020 році одна людина загинула під час катання на човні. У 2021 році одна людина загинула, випавши з прогулянкового судна. У 2022 році одна людина загинула внаслідок зимової риболовлі – провалилась під лід. Дані решти кримінальних проваджень свідчать, що смерть людей настала внаслідок порушення правил поводження на водоймах. Однією з причин є перебування в стані алкогольного сп’яніння. Також відповідно до узагальнених відомостей поліції, середньостатистична вікова категорія осіб, причиною смерті яких стало утоплення, становить 35 – 55 років. Переважна більшість потопельників – чоловіки. Максимальна кількість нещасних випадків припадає на періоди з червня по серпень і фіксується здебільшого на таких локаціях: у районі Венеційського мосту та Труханового острова, а також на озері Райдужне.
З Таблиці статистичних закономірностей щодо врятованих лайфгардами людей вбачається, що домінуючою причиною появи критичних плавців на пляжі «Венеція» (острів Долобецький) є купання у стані алкогольного сп’яніння. Також помічено намагання молодих людей віком 30 років запливати на фарватер річки Дніпро у районі пляжу «Центральний» (Труханів острів, поруч із Пішохідним мостом). Малолітніх дітей часто доводиться рятувати через фізичне виснаження, порушення правил поведінки на пляжі або тому, що захлинувся.
Враховуючи згадані вище закономірності та тенденції, наголошуємо на тому, що безпечно купатися можна виключно на офіційних муніципальних пляжах, де розташовані сезонні рятувальні пости. Купання допускається лише у світлий час доби, пам’ятайте години роботи рятувальних постів: щоденно з 10:00 до 19:00. Утримуйтесь від плавання, якщо лайфгард на посту відсутній (ще не розпочав або вже завершив чергування). Очевидно, що вживати алкогольні напої перед купанням – неприпустимо. Під час перебування дітей у воді наглядати за ними слід безперервно і пильно. Навіть попри те, що ви перебуваєте в зоні відповідальності рятувального поста (межі такої зони позначено червоно-жовтими прапорами). Поки дитина знаходиться у воді, в жодному разі не відволікайтесь на телефонні розмови, читання, спілкування з друзями тощо. Неухильно виконуйте вказівки лайфгардів, реагуйте на їхні зауваження і привчайте до цього дітей. Не намагайтесь запливати за обмежувальні буї і тим більше – на фарватер річки Дніпро. Лише за умови дотримання вказаних рекомендацій ризики нещасних випадків можливо звести до мінімуму.
Завдяки оприлюдненню цих карт і висновків кожен має можливість зробити власний свідомий вибір на користь безпечного та цивілізованого відпочинку, відвідуючи офіційні пляжі. Разом з тим, представлене дослідження за своєю суттю є також елементом ризик-менеджменту, який допоможе вже найближчим часом ухвалювати ефективні та обґрунтовані управлінські рішення у сфері безпеки на воді. Отримані результати дозволять фахівцям КП «Плесо» у координації з іншими стейкхолдерами розробити цільові ініціативи, спрямовані на зменшення кількості смертельних випадків на водних об’єктах столиці.
Окремо нагадуємо, що у 2023 році в Києві відкриття пляжного сезону не планують. Відповідне рішення ухвалила Рада оборони міста Києва. Громадянам поки не рекомендують відвідувати пляжі та зони відпочинку, оскільки захисні споруди на таких територіях не передбачені. Під час повітряної тривоги слід неухильно дотримуватись вимог безпеки та перебувати в укриттях.
1. Карта місць порятунку людей (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 26 осіб.
2. Карта місць порятунку людей (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 250 осіб.
3. Карта місць підняття загиблих переважно в озерах і ставках (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 15 осіб.
4. Карта місць підняття загиблих в озерах і ставках (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 74 особи.
5. Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з жовтня по квітень 2019 – 2022 рр. включно). 22 особи.
6. Карта місць підняття загиблих, тіла яких могло принести течією з іншої локації (з травня по вересень 2019 – 2022 рр. включно). 43 особи.
